Ceturtdien, 3.martā, Saeima otrajā – galīgajā – lasījumā pieņēma par steidzamu atzīto Ukrainas civiliedzīvotāju atbalsta likumu.
Likums pieņemts ar mērķi sniegt atbalstu Ukrainas pilsoņiem un viņu ģimenes locekļiem, kuri izceļo no Ukrainas vai kuri nevar atgriezties Ukrainā Krievijas Federācijas izraisītā bruņotā konflikta dēļ, kā arī vispārēja atbalsta sniegšanai Ukrainas sabiedrībai. Likumā paredzētais atbalsts tiks sniegts bruņotā konflikta norises laikā.
Ukrainas civiliedzīvotāji varēs uz vienu gadu saņemt ilgtermiņa vīzu un tiesības uz nodarbinātību. Vīzu varēs izsniegt Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde, Valsts robežsardze un Latvijas Republikas diplomātiskās un konsulārās pārstāvniecības ārvalstīs. Vīzu varēs saņemt arī tie Ukrainas pilsoņi, kuriem nebūs visi nepieciešamie dokumenti. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde varēs noteikt viena gada termiņu prasībām atbilstošu dokumentu iesniegšanai. Vīza tiks izsniegta, nemaksājot valsts nodevu.
Tāpat Ukrainas civiliedzīvotāju nodarbināšanai nebūs nepieciešama darba devēja vakances reģistrēšana Nodarbinātības valsts aģentūrā un netiks attiecināta prasība nodrošināt darba samaksu ne mazāku par vidējo bruto darba samaksu Latvijas Republikā iepriekšējā gadā. Darba devējs būs tiesīgs no Nodarbinātības valsts aģentūras saņemt dotāciju vienas minimālās mēneša darba algas apmērā. Likumprojektā paredzēts regulējums tam, lai Ukrainas civiliedzīvotāji varētu strādāt izglītības un ārstniecības jomās.
Ja Ukrainā izsniegtam ceļošanas dokumentam būs beidzies derīguma termiņš, Latvijas Republikā tas tiks uzskatāms par derīgu līdz 2023. gada 28. februārim.
Likumprojektā paredzēts, ka Valsts ugunsdzēsības un glābšanas dienests un pašvaldību civilās aizsardzības komisijas pieņems Ukrainas civiliedzīvotāju pieteikumus par nepieciešamo saņemamo atbalstu un informēs pašvaldības sociālo dienestu par nepieciešamību nodrošināt sociālo palīdzību un sociālos pakalpojumus. Likumprojektā paredzēts arī, ka Latvija līdz 90 dienām nodrošinās Ukrainas civiliedzīvotājiem primāri sniedzamo atbalstu - izmitināšanas un ēdināšanas pakalpojumus, kā arī pirmās nepieciešamības preces.
Ukrainas civiliedzīvotājiem būs iespēja saņemt palīdzību gan no Sabiedrības integrācijas fonda, gan no Eiropas Atbalsta fonda. Ukrainas iedzīvotājiem būs pieejami arī visi Nodarbinātības valsts aģentūras sniegtie pakalpojumi, kā arī cits atbalsts, ņemot vērā individuālās vajadzības. Ukrainas iedzīvotājiem būs iespēja Latvijas kredītiestādēs atvērt pamatkontu.
Ukrainas civiliedzīvotājiem likumprojektā noteiktas tādas pašas tiesības kā Latvijas pilsoņiem uz valsts apmaksātajiem veselības aprūpes pakalpojumiem, sociālajiem pakalpojumiem un sociālo palīdzību. Sociālos pakalpojumus un sociālo palīdzību nodrošinās tā pašvaldība, kurā persona atrodas. Pirmos sešus mēnešus Ukrainas iedzīvotāji varēs saņemt sociālo palīdzību neatkarīgi no viņu materiālās situācijas.
Turklāt likumprojekts paredz tūlītēju palīdzības sniegšanu personām ar smagiem un ļoti smagiem funkcionāliem traucējumiem, pēc vajadzības nodrošinot sociālās aprūpes pakalpojumu dzīvesvietā un asistenta pakalpojumu pārvietošanās atbalstam.
Likums paredz arī nepilngadīgiem Ukrainas civiliedzīvotājiem tiesības uz izglītības ieguvi. Lai Latvijas informatīvajā telpā Ukrainas iedzīvotājiem nodrošinātu objektīvu, ātru un saprotamu informāciju par norisēm pasaulē un Krievijas iebrukumu Ukrainā, likums paredz bezmaksas televīzijas programmu izplatīšanas tīklā uz laiku iekļaut ārvalsts televīzijas programmas mazākumtautību valodās, no kurām viena ir ukraiņu valoda. Lai nekavētu operatīvu informācijas nodrošināšanu, šīs programmas varēs pārraidīt bez subtitriem.
Likumprojektā ir paredzēta arī atbalsta sniegšanas finansēšanas kārtība. Pasākumus atbalsta sniegšanai primāri paredzēts finansēt no budžeta finansētajām institūcijām iedalītajiem valsts budžeta un pašvaldību budžetu līdzekļiem, taču Ministru kabinets pēc pamatota ministriju pieprasījuma var pieņemt lēmumu par finansējuma piešķiršanu no līdzekļiem neparedzētiem gadījumiem.
Finanšu ministram arī paredzētas tiesības veikt apropriācijas izmaiņas, ja ir pieņemts attiecīgs Ministru kabineta lēmums un Saeimas Budžeta un finanšu (nodokļu) komisija piecu darbdienu laikā no attiecīgās informācijas saņemšanas dienas ir to izskatījusi un nav iebildusi.
Ar likumprojektu netiks atcelta vai mainīta patvēruma pieteikšanas un izskatīšanas procedūra, bet gan noteikts papildu mehānisms, kā Ukrainas iedzīvotāji varēs ātri saņemt atbalstu, kā arī uzturēšanās un darba tiesības Latvijā.
Likums stāsies spēkā nākamajā dienā pēc tā izsludināšanas.
У четвер, 3 березня, Сейм у другому – остаточному – читанні прийняв визнаний невідкладним Закон про підтримку цивільного населення України.
Закон прийнятий з метою надання підтримки громадянам України та членам їхніх сімей, які покидають Україну або не можуть повернутися до України через воєнний конфлікт, спричинений Російською Федерацією, а також надання загальної підтримки українському суспільству. Передбачена законом підтримка буде надаватися під час збройного конфлікту.
Цивільне населення України зможе отримати довгострокову візу та право на працевлаштування на один рік. Віза буде видаватися Управлінням у справах громадянства та міграції, Державною прикордонною охороною та дипломатичними та консульськими представництвами Латвійської Республіки за кордоном. Отримати візу зможуть і громадяни України, які не матимуть всіх необхідних документів. Управління у справах громадянства та міграції для подачі документів, які відповідають вимогам, зможе встановити строк, тривалістю в один рік. Віза буде видаватися без сплати державного мита.
Також, для працевлаштування цивільного населення України не потрібна буде реєстрація вакансії роботодавця в Державному агентстві зайнятості, та до працевлаштування цивільного населення України не застосовуватиметься вимога щодо забезпечення заробітної плати не нижче середньої брутто заробітної плати в Латвійській Республіці за попередній рік. Роботодавець матиме право на отримання дотації від Державного агентства зайнятості в розмірі однієї мінімальної місячної заробітної плати. Законопроект передбачає регулювання, згідно з яким цивільне населення України зможе працювати у сфері освіти та медичного обслуговування.
Якщо термін дії проїзного документу, виданого в Україні, закінчився, в Латвійській Республіці він вважатиметься дійсним до 28 лютого 2023 року.
Законопроект передбачає, що Державна пожежно-рятувальна служба та міські комісії з цивільного захисту прийматимуть заяви від цивільного населення України на отримання необхідної підтримки та повідомлятимуть міську соціальну службу про необхідність надання соціальної допомоги та соціальних послуг. Законопроект також передбачає, що Латвія надаватиме першу допомогу цивільному населенню України до 90 днів – послуги з проживання та харчування, а також товари першої необхідності.
Цивільне населення України зможе отримувати допомогу як від Фонду інтеграції суспільства, так і від Європейського фонду підтримки. Жителі України також матимуть доступ до всіх послуг, які надає Державне агентство зайнятості, а також іншу підтримку з урахуванням індивідуальних потреб. Жителі України також матимуть можливість відкрити основний рахунок в латвійських кредитних установах.
Законопроект надаватиме цивільному населенню України таке ж саме право, як і громадянам Латвії, на оплачувані державою медичні послуги, соціальні послуги та соціальну допомогу. Соціальні послуги та соціальну допомогу надаватиме самоврядування, в якому людина знаходиться. Перші шість місяців жителі України зможуть отримувати соціальну допомогу незалежно від свого матеріального стану.
Крім того, законопроектом передбачається негайне надання допомоги особам з важкими та дуже важкими функціональними порушеннями, надання у разі потреби послуг соціального догляду за місцем проживання та послуг асистента для підтримки мобільності.
Закон також передбачає неповнолітньому цивільному населенню України право на отримання освіти. З метою забезпечення жителів України в латвійському інформаційному просторі об’єктивною, швидкою та зрозумілою інформацією про події у світі та вторгнення Росії в Україну, закон передбачає до мережі розповсюдження безкоштовних телевізійних програм тимчасове включення іноземних телевізійних програм мовами національних меншин, однією з яких є українська мова. Щоб не перешкоджати оперативному наданні інформації, ці програми можна буде транслювати без субтитрів.
Законопроект також передбачає порядок фінансування надання підтримки. Фінансування заходів щодо надання підтримки передбачається з виділених для органів, що фінансуються з бюджету, коштів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування, але Кабінет Міністрів за мотивованим запитом міністерств може прийняти рішення про виділення фінансування з засобів для непередбачених випадків.
Міністр фінансів також має право вносити зміни до асигнувань, якщо прийнято відповідне рішення Кабінету Міністрів і його розглянула без заперечень Бюджетно-фінансова (податкова) комісія Сейму протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідної інформації.
Законопроект не скасовуватиме та не змінюватиме процедуру подачі та розгляду заяви на надання притулку, а встановить додатковий механізм швидкого отримання підтримки жителями України, а також права на проживання та роботу в Латвії.
Закон набере чинності з наступного дня після його опублікування.
Відділ комунікації
Міністерства внутрішніх справ