5.aprīlī Ministru kabinets pieņēma grozījumus Ukrainas civiliedzīvotāju atbalsta likumā, kas paredz vairākus atbalsta mehānismus uzturēšanās, darba un izglītības jautājumos Ukrainas bēgļiem. Ukrainas civiliedzīvotāju atbalsta likumā Ukrainas bēgļiem ir noteiktas atvieglotas prasības dažādu pakalpojumu saņemšanai Latvijā, kā arī izglītības un nodarbinātības jomās.
Grozījumi likumā paredz, ka Valsts ugunsdzēsības un glābšanas dienests (VUGD) uzraudzīs pašvaldību spēju atbalsta sniegšanā un nepieciešamības gadījumā novirzīs Ukrainas bēgļus uz tām pašvaldībām, kuru iespējas ļauj sniegt nepieciešamo atbalstu. VUGD uzturēs informāciju par pašvaldībās izmitināto Ukrainas civiliedzīvotāju skaitu un aktualizēs to vismaz reizi diennaktī atbilstoši pašvaldību sniegtajai informācijai.
Lai Ukrainas civiliedzīvotājiem mazinātu administratīvo slogu, grozījumi likumā paredz, ka dokumentus vīzas vai uzturēšanās atļaujas pieprasīšanai Ukrainas civiliedzīvotāji varēs iesniegt arī Valsts un pašvaldību vienotajos klientu apkalpošanas centros, no kurienes tos nosūtīs Pilsonības un migrācijas lietu pārvaldei. Konstatētas situācijas, kad Ukrainas bēgļiem ir jāiesniedz dokumentus, kurus nepieciešams saņemt no Ukrainas, bet Krievijas Federācijas izraisītā kara dēļ tas nav iespējams. Šajos gadījumos dokumenti tiks pieņemti bez apliecinājuma, un atbildīgās institūcijas, izvērtējot apstākļus un katru gadījumu atsevišķi, varēs pieļaut izņēmumus un neuzstāt uz šādu dokumentu iesniegšanu vai uzrādīšanu. Turklāt, ja personu rīcībā būs PSRS laikā saņemti atbilstoši dokumenti, tiks pieļauta iespēja izmantot arī šos dokumentus. Ja radīsies pamatotas šaubas par iesniegtā vai uzrādītā publiskā dokumenta autentiskumu, institūcija būs tiesīga atteikt šāda dokumenta pieņemšanu. Līdzīgs mehānisms ietverts Eiropas Parlamenta un Padomes regulā par iedzīvotāju brīvas pārvietošanās veicināšanu, vienkāršojot dažu publisko dokumentu uzrādīšanas prasības Eiropas Savienībā.
Nodarbinātības jomā grozījumi likumā arī paredz, ka Ukrainas civiliedzīvotājiem, kuri ieguvuši pedagoģisko izglītību, būs iespēja strādāt profesionālās un interešu izglītības, kā arī svešvalodu apguves jomās. Tas risinās pedagogu trūkumu izglītības iestādēs. Turpmāk pilngadīgam Ukrainas civiliedzīvotājam būs tiesības turpināt iepriekš uzsākto profesionālās izglītības ieguvi un izglītības ieguvi privātās izglītības iestādēs.
Likumprojekts paplašina nepilngadīgajiem Ukrainas civiliedzīvotājiem tiesības turpināt iegūt izglītību arī pašvaldību profesionālās ievirzes izglītības iestādēs pašvaldības budžeta līdzekļu ietvaros, tādējādi dodot tiesības nezaudēt profesionālās zināšanas un iemaņas.
Grozījumi likumā paredz, ka darba devējs būs tiesīgs nodarbināt Ukrainas civiliedzīvotāju bez pirmreizējās obligātās veselības pārbaudes veikšanas trīs mēnešus kopš darba līguma noslēgšanas dienas. Šis izņēmums neattieksies uz pirmreizējo veselības pārbaudi personām, kuras paredzēts nodarbināt darbos, kas saistīts ar risku citu cilvēku veselībai.
Minētie noteikumi paredz minimāla apjoma veselības pārbaudi uz tuberkulozi (ārsta apskati un plaušu rentgenoloģisko izmeklēšanu), lai profilaktiski atklātu tuberkulozes gadījumu personai, kas strādā ar bērniem. Ņemot vērā ļoti augsto tuberkulozes izplatību Ukrainā, kas ir ievērojami augstāka nekā Latvijā, šādas profilaktiskās apskates darbiniekiem, kas strādā ar bērniem, būtu jāveic pēc iespējas ātrāk. Tāpat arī šie noteikumi paredz minimāla apjoma veselības pārbaudi darbiniekiem, kas strādā ar nefasētu pārtiku, lai identificētu zarnu infekcijas slimību nēsātājus un tādējādi novērstu ar pārtiku saistītu zarnu infekcijas slimību uzliesmojumus.
Savukārt, lai nodrošinātu Ukrainas civiliedzīvotāju nozīmēto zāļu terapijas nepārtrauktību, pamatojoties uz Latvijas ārstu sniegtajām rekomendācijām, grozījumi likumā nosaka, ka Ukrainas civiliedzīvotājiem, kuriem pienākas zāļu vai medicīnisko ierīču iegādes izdevumu kompensācija, sešus mēnešus, sākot no 2022.gada 24.februāra, zāļu un medicīnisko ierīču iegādes izdevumus segs pilnā apmērā – tāpat kā patvēruma meklētājiem un trūcīgām personām.
Vēl grozījumi likumā paredz, ka Ukrainas civiliedzīvotājiem būs tiesības bez maksas saņemt Latvijas Nacionālā arhīva sociāli tiesiskās izziņas un ar to saistīto dokumentu kopijas un, ja vajadzīgs, šo izziņu tulkojumu krievu valodā.
Minētie grozījumi stāsies spēkā nākamajā dienā pēc to izsludināšanas.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
5 квітня Кабінет Міністрів прийняв зміни до Закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають додаткові механізми підтримки щодо питань проживання, працевлаштування та освіти для українських біженців. Закон про підтримку цивільного населення України встановлює українським біженцям пом’якшені вимоги щодо отримання різноманітних послуг у Латвії, а також у сферах освіти та працевлаштування.
Зміни до закону передбачають, що Державна пожежно-рятувальна служба (ДПРС) буде контролювати спроможність органів місцевого самоврядування надавати підтримку та, у разі потреби, спрямовувати українських біженців до тих самоврядувань, чиї можливості дозволятимуть їм надавати необхідну підтримку. ДПРС збиратиме інформацію про кількість цивільних жителів України, розміщених в самоврядуваннях, та актуалізовуватиме її не рідше одного разу на добу відповідно до інформації, наданої органами місцевого самоврядування.
З метою зменшення адміністративного навантаження на цивільне населення України змінами до закону передбачено, що цивільне населення України матиме змогу подавати документи для отримання візи або дозволу на проживання до Єдиних державних та муніципальних центрів обслуговування клієнтів, звідки їх надсилатимуть до Управління у справах громадянства та міграції. Констатовані ситуації, коли українські біженці повинні були подавати документи, які необхідно було отримати з України, але це було неможливо через війну, спричинену Російською Федерацією. У таких випадках документи прийматимуться без засвідчення, і відповідальні органи, оцінивши обставини та кожний випадок окремо, зможуть дозволити винятки та не наполягати на поданні чи пред’явленні таких документів. Крім того, якщо в розпорядженні осіб будуть відповідні документи, отримані за часів СРСР, можна буде використовувати також і ці документи. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданого чи пред’явленого публічного документа орган матиме право відмовити у прийнятті такого документа. Подібний механізм містить Регламент Європейського Парламенту та Ради про сприяння вільному пересуванні жителів, шляхом спрощення вимог до подання деяких публічних документів у Європейському Союзі.
У сфері працевлаштування змінами до закону також передбачено, що цивільні жителі України, які здобули повну педагогічну освіту, матимуть можливість працювати у сфері професійної освіти та навчання за інтересами, а також в сфері вивчення іноземних мов. Це дозволить усунути проблему нестачі педагогів у навчальних закладах. Відтепер повнолітній цивільний житель України матиме право продовжувати раніше розпочату професійну освіту та навчання у приватних навчальних закладах.
Законопроект розширює неповнолітнім цивільним жителям України право продовжувати навчання у муніципальних закладах професійної освіти в рамках муніципального бюджету, тим самим даючи їм право не втрачати своїх професійних знань та навичок.
Зміни до закону передбачають, що роботодавець матиме право прийняти на роботу цивільну особу України без проведення першої обов'язкової перевірки здоров'я протягом трьох місяців з дня укладення трудового договору. Цей виняток не поширюється на первинний медичний огляд осіб, яких планується працевлаштувати на роботу, пов'язану з ризиком для здоров'я інших людей.
Зазначені правила передбачають мінімальний обсяг перевірки здоров'я на туберкульоз (огляд лікаря та рентгенологічне дослідження легень) для профілактичного виявлення туберкульозу у осіб, які працюють з дітьми. Беручи до уваги дуже високу поширеність туберкульозу в Україні, яка значно вища, ніж у Латвії, такі профілактичні огляди персоналу, що працює з дітьми, необхідно проводити якомога швидше. Ці правила також передбачають мінімальний обсяг перевірки здоров’я працівників, які працюють з нерозфасованими харчовими продуктами, щоб виявити носіїв кишкових інфекційних захворювань і таким чином запобігти спалахам кишкових інфекційних захворювань харчового походження.
В свою чергу, з метою забезпечення безперервності лікування, призначеного цивільним жителям України, на підставі рекомендацій латвійських лікарів, змінами до закону передбачено, що цивільним особам України, яким передбачена компенсація витрат на придбання ліків та медичного обладнання, протягом шести місяців, починаючи з 24 лютого 2022 року, витрати на придбання ліків та медичного обладнання будуть покриватися в повному обсязі – так само, як і для шукачів притулку та нужденних осіб.
Ще зміни до закону передбачають, що цивільне населення України матиме право безкоштовно отримувати копії соціально-правових довідок з Національного архіву Латвії та пов'язаних з ними документів, та, у разі потреби, переклад цих довідок російською мовою.
Зазначені зміни наберуть чинності з наступного дня після їх опублікування.
Підготувала:
Гунта Янсоне
Керівник Відділу комунікації
Міністерства внутрішніх справ
Тел.: 67219363; 29494943
Eл. пошта: gunta.jansone@iem.gov.lv